згірдний

ЗНЕВА́ЖЛИВИЙ, НЕПОВА́ЖЛИВИЙ рідше, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ рідше, НЕДБА́ЛИЙ, ПРЕЗИ́РЛИВИЙ підсил., ЗГІ́РДЛИВИЙ діал., ЗГІ́РДНИЙ діал., ЗНЕВА́ЖНИЙ рідко, ПРИ́ЗРИЙ рідко. Олександра з презирством, наче зачіпаючи, глянула на чоловіка. Гнат не постеріг того зневажливого погляду (М. Коцюбинський); Неповажливе ставлення до старших; Коли б Тарас не був такий захоплений думками про наступну зустріч дома, то помітив би якийсь недбалий, зверхній тон у голосі цього пасажира (Д. Ткач); Волох дивився в куток, і на обличчі його блукала презирлива посмішка (В. Собко); Павлик згірдливим рухом руки відсторонив свого товариша (П. Колесник); Параска найшла дошкульне місце, помстилася синові за зневажне ставлення до хатніх (К. Гордієнко); Наталія Михайлівна пустила на чоловіка гострий і призрий погляд (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. згірдний — згі́рдний прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. згірдний — -а, -е, діал. 1》 Зневажливий. 2》 Погордливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. згірдний — згі́рдний зверхній, гордовитий, зарозумілий, пихатий (ср, ст): Ні тоді, ані пізніше, ані взагалі ніколи я не чув, щоб коли-небудь виражувався якимсь згірдним словом про членів нашої родини (Шухевич)|| = ароґантний  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. згірдний — ЗГІ́РДНИЙ, а, е, діал. 1. Зневажливий. Пригадалось їй згірдне батькове слово і повна ненависті постать хаджі (Копюб., І, 1955, 291). 2. Погордливий. Він відвернувся, силкуючися надати свойому лицю згірдний і байдужний вигляд (Фр., VII, 1951, 312).  Словник української мови в 11 томах