здоїти

ДОЇ́ТИ, ЦЯ́ПАТИ діал.; ВИДО́ЮВАТИ, ЗДО́ЮВАТИ (добувати все молоко з вимені). — Док.: подої́ти, ви́доїти, здої́ти. Катря.. доїла собі, чимось своїм заклопотана, і насторожилась враз, коли хлопці нагло урвали розмову.. Перестала й Катря цяпати — прислухалась (А. Головко); Марина видоїла корову (С. Чорнобривець); — Їжте, а я відбіжу корову здоїти (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. здоїти — здої́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. здоїти — див. здоювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. здоїти — ЗДОЇ́ТИ див. здо́ювати.  Словник української мови в 11 томах
4. здоїти — Здоїти см. здоювати.  Словник української мови Грінченка