зеленастий

ЗЕЛЕНКУВА́ТИЙ (з відтінком зеленого кольору, трохи зелений), ЗЕЛЕНУВА́ТИЙ, ЗЕЛЕНА́ВИЙ, ЗЕЛЕНА́СТИЙ, ЗЕЛЕНИ́СТИЙ рідко, ЗЕЛЕНЯ́СТИЙ рідко, ЗЕЛЕНЯ́ВИЙ рідко; ФІСТА́ШКОВИЙ (який має колір ядра фісташки — блідо-зелений); САЛА́ТНИЙ, САЛА́ТОВИЙ (кольору салату — світло-зелений). Зеленкуваті стріли травинок вигинались дугою (Ю. Збанацький); Обережно торкнулася (жінка) пальцем тонкої зеленуватої кори, яка лисніла свіжим соком (С. Журахович); Внизу витка Горлиця котить свої зеленаві води у вузьких берегах (О. Слісаренко); Врожай із хвилі зеленастої На золоту перецвіта (А. Малишко); Одсвічували її очі чудним зеленистим блиском (С. Васильченко); Гуржій трохи підвівся і побачив високу, струнку дівчину в зеленястій шинелі (С. Журахович); Через Набережну густим розсипом повзли чужі зеленяві шинелі (Я. Баш); Сів (Фітельберг) за стіл і обвів ніби прощальним поглядом пофарбовані у фісташковий колір стіни (Н. Рибак). — Пор. 1. зеле́ний.

Значення в інших словниках

1. зеленастий — зелена́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. зеленастий — див. зелений  Словник синонімів Вусика
3. зеленастий — -а, -е. Те саме, що зеленавий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зеленастий — Зелена́стий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. зеленастий — ЗЕЛЕНА́СТИЙ, а, е. Те саме, що зелена́вий. Вона швидко поодчиняла вікна. Тепле зеленасте світло виповнило хату (Коцюб., І, 1955, 310); Зеленасту його пілотку прикрашало строкате перо якогось птаха (Кучер, Чорноморці, 1956, 351).  Словник української мови в 11 томах
6. зеленастий — Зеленастий, -а, -е Зеленоватый. Закр.  Словник української мови Грінченка