зеленочок

ЗА́В'ЯЗЬ (частина квітки, в якій утворюється плід; маленький, недостиглий плід), ЗА́В'ЯЗОК, В'ЯЗЬ, ЗЕЛЕНО́ЧОК діал., СУ́В'ЯЗЬ рідко. Скрізь висіла рясна зав'язь яблунь і груш (Я. Качура); Маленька фіалка мала два пуп'янки і молодий зав'язок насіння (Н. Кобринська); Старий підходить до озера, на якому ворушаться надвечірні дукати сонця і перша в'язь молоденької.. ряски (М. Стельмах); Ти ще малий, тобі ще довго йти На шлях людський, де гори й повороти. Ти сув'язь цвіту, а не плід. Ти ще, як тінь, а не важучий слід (А. Малишко).

Значення в інших словниках

1. зеленочок — зелено́чок іменник чоловічого роду зав'язок діал.  Орфографічний словник української мови
2. зеленочок — -чка, ч., діал. Зав'язок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зеленочок — ЗЕЛЕНО́ЧОК, чка, ч., діал. Зав’язок. *Образно. Щодня божого умивається Олеся дрібними сльозами: «Діточки мої! квіти мої! пов’яли ви в зеленочку!» (Вовчок, І, 1955, 28).  Словник української мови в 11 томах
4. зеленочок — Зелено́чок, -чка м. Почка, завязь. Не розів'єшся, дорогий мій квіте, ізов'янеш у зеленочку. МВ. І. 45. Плоди свої погубить в зеленочку. К. Іов. 34.  Словник української мови Грінченка