злагоджувати

УЛА́ГОДИТИ (ВЛА́ГОДИТИ) (довести до бажаного успішного результату), ЗАЛА́ГОДИТИ, НАЛА́ГОДИТИ (стосунки), ПОЛА́ГОДИТИ, УЛАДНА́ТИ (ВЛАДНА́ТИ), ПОЛАДНА́ТИ, ПОПРА́ВИТИ, УТРЯСТИ́ (ВТРЯСТИ́), ЗЛА́ГОДИТИ діал. — Недок.: ула́годжувати (вла́годжувати), зала́годжувати, нала́годжувати, ула́днувати (вла́днувати), пола́днувати, поправля́ти, утряса́ти (втряса́ти), зла́годжувати. Він вірив, що якісь добрі духи візьмуть на себе обов'язок улагодити його внутрішні почування, його родинне життя (Г. Хоткевич); Гаркуша, ковтаючи дівочі смішки, обіцяв усе влагодити, усе зробити (О. Гончар); Олексій сповіщав, що сам прибуде... От тоді можна буде все й уладнати з незговірливим головою (В. Логвиненко); Ольга буде зо мною — вона так поладнала свої справи, щоб могти виїхати зо мною на довший час (Леся Українка). — Пор. пола́годжувати.

Значення в інших словниках

1. злагоджувати — зла́годжувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. злагоджувати — див. злагодити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. злагоджувати — Злагоджувати, -джую, -єш сов. в. злагодити, -джу, -диш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать, ладить, сладить, устраивать, устроить, мастерить, смастерить, приготовить. Злагодь мені меча острого. Чуб. III. 274. 2) Нанимать, нанять, условиться въ цѣнѣ.  Словник української мови Грінченка