злагідливий

ЗГІ́ДЛИВИЙ (з яким легко дійти згоди), ЗГОВІ́РЛИВИЙ, ЗЛАГІДЛИ́ВИЙ, НЕСПЕРЕ́ЧЛИВИЙ, ЗГО́ДЛИВИЙ рідко, ЛА́ГІДЛИВИЙ (ЛА́ГОДЛИВИЙ) рідко. Він знов був, як звичайно, чемний, лагідний, згідливий.. чоловік (І. Франко); — Якось тобі вдається, що тебе всі люблять... Майже всі. Злагідлива, вмієш лисицею до кожного підкотитися, медовим словом внести дух миротворення... (О. Гончар); Кожний, кому "всенощна" припадала на вихідний день, зараз же домовлявся з несперечливим колегою про міньбу чергуваннями (Ю. Шовкопляс); — Та ми ж вам, молодичко, роботу знайдемо. Татари люди згодливі (З. Тулуб). — Пор. посту́пливий.

Значення в інших словниках

1. злагідливий — злагідли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. злагідливий — ЗЛАГІДНИЙ див. згідливий.  Словник синонімів Караванського
3. злагідливий — див. Добрий  Словник синонімів Вусика
4. злагідливий — -а, -е. Те саме, що зговірливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. злагідливий — ЗЛАГІДЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що згові́рливий. — Якось тобі вдається, що тебе всі люблять.. Майже всі. Злагідлива, вмієш лисицею до кожного підкотитися, медовим словом внести дух миротворення… (Гончар, Циклон, 1971, 157).  Словник української мови в 11 томах
6. злагідливий — Злагідливий и злагідний, -а, -е Согласный, мирный. Ненька старенька злагідлива була. Грин. III. 386.  Словник української мови Грінченка