злеглий

ЗЛЕ́ЖАНИЙ (який злежався, ущільнився), ЗЛЕ́ЖА́ЛИЙ, ЗАЛЕ́ЖАНИЙ, ЗЛЕ́ГЛИЙ рідко. Під ногами аж з дзвоном рипів злежаний перемерзлий сніг (І. Ле); Злежалий намул рипів під їхніми ногами (П. Загребельний); Ранньої весни, коли запарує сизими димками лісова залежана земля, на заснулих бруньках дерев з'являться ледве помітні сліди зростання (В. Бабляк); Чистив (Яремчук) хлівець, рубав дрова, підгрібав злегле, важке горіхове листя, а думками був уже в дорозі (А. Хорунжий).

Значення в інших словниках

1. злеглий — зле́глий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. злеглий — -а, -е, рідко. Те саме, що злежаний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. злеглий — ЗЛЕ́ГЛИЙ, а, е, рідко. Те саме, що зле́жаний. З скреготом та гаркотом врізається він ним [агрегатом] у злеглий грунт (Гончар, Тронка, 1963, 267); Левко.. відпер комору. Припах мишачого посліду , змішаний з припахом злеглого борошна, свіжого сала та смушків, ударив у ніс (Панч, II, 1956, 44).  Словник української мови в 11 томах
4. злеглий — Зле́глий, -а, -е Слежавшійся.  Словник української мови Грінченка