злот

ЗЛО́ТИЙ заст. (грошова одиниця), ЗОЛОТИ́Й заст., ЗЛОТ заст., ЗЛОТКІ́ВЕЦЬ діал., ЗЛОТКІ́ВКА діал. Гриць розтулив кулак і показав чотири злотих (С. Добровольський); — Поклади бідній циганці на руку золотого, я тобі ще більше правди скажу (І. Нечуй-Левицький); За такого линка можна б узяти зо два злоти, а він його зварив! (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. злот — злот іменник чоловічого роду іст.  Орфографічний словник української мови
2. злот — -а, ч., заст. Те саме, що злотий II 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. злот — ЗЛОТ, а, ч., заст. Те саме, що злотий² 2. — За такого линка можна б узяти зо два злоти, а він його зварив! (Коцюб., II, 1955, 22); Прийшов старий, глянув на роботу, штурхнув палицею між рядками. — Запиши їй один злот,— сказав і пішов геть (Кач., II, 1958, 9).  Словник української мови в 11 томах
4. злот — Злот, -та м. Монета въ 15 коп.  Словник української мови Грінченка