змішати
ЗМІ́ШУВАТИ (з'єднувати, поєднувати що-небудь різнорідне), ПЕРЕМІ́ШУВАТИ, МІША́ТИ. — Док.: зміша́ти, переміша́ти, поміша́ти. Зима того року прийшла дуже рано.., завертіла дикими завірюхами; коли ж набридало їй гратися снігом, тоді змішувала його ще й з дощем (Ю. Збанацький); Ніхто, крім нього, не знав тепер, як викладати зводи (в печах).., перемішувати шари вугілля й руди (С. Скляренко); Дядько похилив голову, подумав, трохи помовчав, а далі почав розказувати, мішаючи те, що йому оповідав дід, з своїми вигадками (І. Нечуй-Левицький).
ЗМІ́ШУВАТИ (порушуючи звичайний порядок, розташовувати безладно), ПЕРЕМІ́ШУВАТИ, ПЕРЕПЛУ́ТУВАТИ, ПЛУ́ТАТИ, СПЛУ́ТУВАТИ. — Док.: зміша́ти, переміша́ти, переплу́тати, сплу́тати. Переплутав усі вірші, перемішав сирен з козами та цапами, та вже не знаю, що далі говорити (І. Нечуй-Левицький); Лине сумна мелодія, плутає думки у Сашуневій голові (Ю. Мушкетик); Що тобі у серце впало, Мислі сплутало твої? (Л. Первомайський).
ПЕРЕПЛУ́ТУВАТИ кого, що з кимчим і без додатка (приймати за іншого, за інше), ПЛУ́ТАТИ, СПЛУ́ТУВАТИ, ПЕРЕМІ́ШУВАТИ розм., ЗМІ́ШУВАТИ розм., МІША́ТИ розм. — Док.: переплу́тати, сплу́тати, переміша́ти, зміша́ти. Майор.. впівголоса ввічливо вичитував машиністці за те, що вона неуважна і знову переплутала списки (Григорій Тютюнник); Василя Келембета.., можливо, не всі й знають, бо його плутають з іншим Василем (Ю. Яновський); Він — селянка, а вона — коваль... Ах, я сплутав, та чи це важливо? (М. Рильський); Отець Харитін читав, але Онисія Степанівна так перемішала Діоскора й Ігемона з наймитами та ігуменами, а Варвару з наймичками, що вже нічого не розуміла (І. Нечуй-Левицький); Десь у центрі села почувся сигнал, який не змішаєш з сигналами інших машин (Д. Бедзик); Вона так ослабла, що мішала сон із дійсністю (Григорій Тютюнник).
Словник синонімів української мови