зміщувати
ВМІЩА́ТИ (УМІЩА́ТИ) (мати обсяг, достатній для розташування кого-, чого-небудь), ВМІ́ЩУВАТИ (УМІ́ЩУВАТИ), МІСТИ́ТИ, ЗМІЩА́ТИ (ЗМІ́ЩУВАТИ) діал. — Док.: вмісти́ти (умісти́ти), змісти́ти. У багатих — і землі, і хутори, худоби уже не вміщають обори, А в них — конячина на три двори (Я. Шпорта); Кімнатка станційного телеграфу не вміщувала всіх (О. Десняк); Вона не забула своєї келії, тісної та тихої, як домовина.. Малого віконця, яке містило в собі високі гори (М. Коцюбинський); Хата простора, ясна, багато сонця може в себе змістити (В. Стефаник).
Словник синонімів української мови