зневір'я
ЗНЕВІ́РА (втрата віри в кого-, що-небудь), ЗНЕВІ́Р'Я, РОЗЧАРУВА́ННЯ, НЕДОВІ́РА рідко. Кожен рух його тіла, кожна риска на його маленькому, задубілому на степових вітрах обличчі видавала зневіру й розчарування (Ю. Бедзик); Коли вже людині западе в душу зневір'я, то нелегко її знову обернути у віру (І. Муратов); Прокинулась у Чіпчинім серці недовіра в правду, обізвалась вона в душі його тяжким сумом... (Панас Мирний). — Пор. 1. неві́ра.
Словник синонімів української мови