зригнути

ВІДРИ́ГУВАТИ (виділяти через рот із стравоходу або шлунка повітря, їжу), ЗРИ́ГУВАТИ. — Док.: відригну́ти, зригну́ти. Дехто вже наївся й тільки злегенька відригує (Г. Хоткевич); Смачно плямкав, сопів (Ситник), зригував, мов жирний гусак (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. зригнути — зригну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зригнути — див. зригувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зригнути — Ну, -неш, док. Втекти. Зригнув із того свинюшника.  Словник сучасного українського сленгу
4. зригнути — ЗРИГНУ́ТИ див. зри́гувати.  Словник української мови в 11 томах