зсовуватися

СПОВЗА́ТИ (повзком, сунучись, спускатися вниз), ПОВЗТИ́, ЗСУВАТИСЯ, ЗСОВУВАТИСЯ, СУНУТИСЯ, З'ЇЖДЖАТИ, ЗЛАЗИТИ, ЗЛІЗАТИ, ЛІЗТИ, ЗІСКО́ВЗУВАТИ (ЗСКО́ВЗУВАТИ), ЗІСКО́ВЗУВАТИСЯ (ЗСКО́ВЗУВАТИСЯ) розм., ЗСЛИЗА́ТИ (швидко). — Док.: сповзти́, зсу́нутися, посу́нутися, з'ї́хати, злі́зти, зісковзну́ти (зсковзну́ти), зісковзнутися (зсковзнутися), зсли́зну́ти, зсли́зти. Погоня не гаяла часу. Сахно бачила, як з урвища, по скелях і камінню, сповзали люди до води (Ю. Смолич); Зсувається на долівку і так, напівлежачи, скулена, злякана, читає листа (Ірина Вільде); Гора така крута, так і сунуться ноги (Панас Мирний); Два рази з'їжджала (Фатьма) коліньми по дереву вниз (Ю. Яновський); Я зсковзнув з золотого крила прудкокрилої птиці (П. Усенко); Дараба вже минула, віддаляється, немов зісковзується по гладкій площі десь у бездонну глибінь (І. Франко); Дівча спритно зслизнуло з гілки і залізло в бузняк (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. зсовуватися — зсо́вуватися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. зсовуватися — і рідко ізсовуватися, -уюся, -уєшся, зсуватися і рідко ізсуватися, -аюся, -аєшся, недок., зсунутися і рідко ізсунутися, -нуся, -нешся, док. 1》 Соваючись, сунучись, переміщатися в інше місце.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зсовуватися — ЗСО́ВУВАТИСЯ і рідко ІЗСО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, ЗСУВА́ТИСЯ і рідко ІЗСУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗСУ́НУТИСЯ і рідко ІЗСУ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Соваючись, сунучись, переміщатися в інше місце. Зсуваюся на сам [самий] краєчок крісла (Март., Тв.  Словник української мови в 11 томах