зюйд

ПІ́ВДЕНЬ (напрямок, бік, протилежний півночі; південна частина якоїсь місцевості, країни; місцевість, край з теплим кліматом), ПО́ЛУДЕНЬ заст., поет.; ЗЮЙД спец. (про напрямок вітру, хвиль тощо). У світ упала тінь хреста з півночі на південь (Т. Осьмачка); Поїздка на південь, морські ванни та лиманові грязі хоч і поправили трохи здоров'я (Лесі), повністю проте на ноги не поставили (М. Олійник); З полудня вітер повіяв; зробилась одлига (Панас Мирний); Сей спосіб самоосвіти більше тримається на півночі, а не в нас на полудні (Леся Українка); Ми стаємо плечима до плечей, Як ост і норд, як вест і зюйд на морі! (Ю. Яновський).

Значення в інших словниках

1. зюйд — зюйд іменник чоловічого роду південь; південний вітер  Орфографічний словник української мови
2. зюйд — -а, ч. 1》 спец.Південь; південний напрямок. 2》 мор., метеор. Південний вітер.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зюйд — (голл. zuiden) 1. Південь. 2. Південний вітер.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. зюйд — ЗЮЙД, а, ч. 1. спец. Південь; південний напрямок. 2. мор., метеор. Південний вітер. *У порівн. Ми стаємо плечима до плечей, як ост і норд, як вест і зюйд на морі! (Ю. Янов., V, 1959, 59).  Словник української мови в 11 томах