зіскочити

ЗІСКА́КУВАТИ (ЗСКА́КУВАТИ) (стрибком спускатися вниз), ЗІСТРИ́БУВАТИ (ЗСТРИ́БУВАТИ), СПЛИ́ГУВАТИ. — Док.: зіско́чити (зско́чити), зістрибну́ти (зстрибну́ти), сплигну́ти. Степка зіскакує з коня і веде його за повід (М. Зарудний); З танкової броні вже зістрибували автоматники (В. Кучер); Сіробаба, посадивши неподалік свого кукурузника, вилазить з кабіни, сплигує на землю (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. зіскочити — зіско́чити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зіскочити — [з'іскочиетие] -чу, -чиеш; нак. -оч, -очтеи  Орфоепічний словник української мови
3. зіскочити — див. зіскакувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зіскочити — ЗІСКО́ЧИТИ див. зіска́кувати.  Словник української мови в 11 томах
5. зіскочити — Зіскакувати, -кую, -єш сов. в. зіско́чити, -чу, -чиш, гл. Соскакивать, соскочить.  Словник української мови Грінченка