каменоломня

I. КАР'Є́Р (місце, де добувають відкритим способом корисні копалини, камінь, пісок, глину тощо), РО́ЗРІЗ, БРА́ЧА діал.; КАМЕНОЛО́МНЯ, КАМЕНЯ́РНЯ (родовище, в якому добувають камінь). Баржами брали з кар'єрів каміння (О. Гончар); Он крокує екскаватор, Він бере пласти завзято. Знизу вверх і зверху вниз Почина новий розріз (Г. Бойко); Колись тут була брача — глину брали на цеглу; Він, як виявилося, був досвідченим каменярем, який замолоду працював по каменоломнях (Ю. Яновський); Погнали з гори сорок козаків на каменярні (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. каменоломня — каменоло́мня іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. каменоломня — Каменоломня — stone quarry — *Bruch, Steinbruch — застарілий термін для означення гірничих розробок ґраніту, вапняку, мармуру, пісковику та інших будівельних матеріалів. Роботи в К. велися частіше відкритим способом, рідше підземним.  Гірничий енциклопедичний словник
3. каменоломня — -і, ж. Те саме, що каменярня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. каменоломня — Кам'янище  Словник чужослів Павло Штепа
5. каменоломня — КАМЕНОЛО́МНЯ, і, ж. Те саме, що каменя́рня. На заріччі, в другій частині села, де були порозкидані поміж скелями каменоломні, жили в чепурненьких міщанських хатках чорноокі парубки (Вас.  Словник української мови в 11 томах