канар

КАНА́РКА (співочий птах яскраво-жовтого кольору), КАНАРЕ́ЙКА, КАНА́РОК, КЕ́НАР (КАНА́Р) (перев. про самця). Поміж вікнами у зеленій клітці била крильцями канарка (Н. Рибак); Ось уже й вербний тиждень.. Тоді й примічають, чи весело співає канарейка (Марко Вовчок); Ми збирали насіння різних трав для канарків та щиглів (І. Франко); На вікні співав кенар (С. Скляренко).

Значення в інших словниках

1. канар — кана́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. канар — -а, ч. Те саме, що канарок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. канар — КАНА́Р, а, ч. Те саме, що кана́рок.  Словник української мови в 11 томах