карачкуватий
КРИВОНО́ГИЙ прикм. (який має криві ноги); КАРЯЧКОНО́ГИЙ розм., КАРЯЧКУВА́ТИЙ (КАРАЧКУВА́ТИЙ) розм., КАРАКА́ТИЙ розм., КАРАКУВА́ТИЙ розм., РОЗКАРЯ́КУВАТИЙ розм. (з кривими, розкаряченими ногами; про ноги — криві, широко розставлені). Драчеві коні все літо паслися у балці біля ставка. Стеріг їх кривоногий Свирид, озброєний від вовків мушкетом (П. Панч); Замість лав якісь кривоногі ослінчики (Панас Мирний); Карпо — низенький, карячконогий, метко скочив з воза (Г. Косинка); Убогість оратаєва прозирала і в його нужденній одежині, і в конячині, черевастій, карячконогій (П. Загребельний); Йому вслід дріботів карачкуватий урядник (В. Кучер); Високий каракатий бандит, граючись куцим втинком, впритул підійшов до Варчука (М. Стельмах); Він ходив, широко розставляючи дебелі, розкарякуваті ноги (С. Добровольський).
Словник синонімів української мови