карнавка

СКАРБО́НА церк. (скринька, в яку віруючі кидають гроші на потреби церкви), СКАРБНИ́ЧКА, КАРНА́ВКА. Два злодії в опівночі Костьол обкрадають; Обшарили всі скарбони, Святих обдирають (С. Руданський); Срібло й мідяки густо падали в карнавку, але отець Сидір суворо платив співакам згідно з умовою (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. карнавка — карна́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. карнавка — -и, ж. Металева закрита коробка з отвором у кришці для збирання грошей (перев. в церкві); скарбничка, скарбона.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. карнавка — Карна́вка, -вки, -вці; -на́вки, -на́вок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. карнавка — КАРНА́ВКА, и, ж. Металева закрита коробка з отвором у кришці для збирання грошей (переважно в церкві); скарбничка, скарбона. Того ж таки дня піп виймав гроші з карнавки (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах