кашоварити

КУХОВА́РИТИ (бути кухарем, кухаркою), КУХАРЮВА́ТИ розм., ПОВАРЮВА́ТИ розм.; КАШОВА́РИТИ розм. (у військовій частині або робітничій артілі). Дружині Левка Івановича, яка кухарює на котлопункті, батько Лінин сподобався своєю розсудливістю та серйозним поглядом на життя (О. Гончар); Біля вогнища куховарить жінка (А. Головко); (Макар:) До чого Михайло має охоту? (Карпо:) Любе поварювать (І. Карпенко-Карий); Кашоварить Охрім, закотивши обтріпані рукава своєї куцини (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. кашоварити — кашова́рити дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. кашоварити — див. працювати  Словник синонімів Вусика
3. кашоварити — -рю, -риш, недок. Виконувати обов'язки кашовара.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кашоварити — КАШОВА́РИТИ, рю, риш, недок. Виконувати обов'язки кашовара; готувати їжу в похідних умовах. Кашоварить Охрім, закотивши обтріпані рукава своєї куцини, крає на дощечці сало для засмажки (Григорій Тютюнник); – Ану.., берись кашоварити! Ось тобі приправи...  Словник української мови у 20 томах
5. кашоварити — КАШОВА́РИТИ, рю, риш, недок. Виконувати обов’язки кашовара. — Ану.., берись кашоварити! Ось тобі приправи… (Гончар, Таврія, 1952, 263); Кашоварить Охрім, закотивши обтріпані рукава своєї куцини, крає на дощечці сало для засмажки (Тют., Вир, 1964, 15).  Словник української мови в 11 томах