клубок
КЛУБО́К (димчаста рухома маса перев. кулястої форми), КЛУБ, ПЕ́ЛЕХ розм. Витерши руки об поли, взяла (Килина) з лави велику, як лопата, дерев'яну ложку — полоник — і почала мішати в казані, з якого клубками виходила пара (В. Винниченко); Старий Трацький.. випустив із рота такий клуб тютюнового диму, що з цілої його голови тільки й всього стало видно, що шпаковатий гребенем угору настобурчений чуб (І. Франко); Крізь пелехи туману видно було по кінцях площі язики вогню (О. Ільченко).
Словник синонімів української мови