клітка
КЛІ́ТКА (закрите приміщення для птахів, тварин з стінками перев. з металевого або дерев'яного пруття), КЛІТЬ розм., КЛІТИ́НА розм.; КУ́ЧА, САДО́К (для свійських тварин, птиці); САЖ, САЖО́К (відгороджене місце в хліві для відгодівлі птиці). Жила в мене пташка в цяцькованій клітці (Л. Глібов); Під сараєм біля кліті з кролями Серьожка з двома малими зеленню годують кролів (А. Головко); Вони покатали на Лаврінів город, впіймали чорного півня й принесли матері. Мотря вкинула його в кучу (І. Нечуй-Левицький); Люди, обличчя, одежина, різноголоса птиця в садках.. — усе движить, мішається, миготить (Марко Вовчок); Витягли з сажка гусаків з пару, що Ївга була закинула (Г. Квітка-Основ'яненко).
КЛІ́ТКА (чотирикутний візерунок, малюнок на поверхні чогось), КЛІТИ́НА, КА́РТА, КРА́ТА розм., ГРА́ТА заст. Сукенку (Ладик) привіз велику, зимову, жовту, в зелену клітку (Ірина Вільде); Кохтину носила (Марина) картату, з "шотландки", червоних і зелених клітин (Ю. Смолич); Картата старосвітська плахта з зеленими, червоними, синіми, жовтими картами (Б. Грінченко); На ньому був не тутешнього покрою широкий, значно ширший за його форми тіла костюм у ґрату (Ірина Вільде).
Словник синонімів української мови