кокош

ПІ́ВЕНЬ (свійський птах), КО́ГУТ діал., КО́КОШ діал.; ҐАЛАҐАН (з великою головою і голою шиєю). В хліві спросоння півень кудкудакнув по-дурному, а потім коротко й злякано проспівав (Є. Гуцало); Сидить когут на сідалі та чомусь не піє (коломийка); А кокош сидить на вишні, Йому кокошка на мислі (пісня); У дворі Ілька раз і вдруге гучно сплеснув крилами, а потім гримнув зовсім не пташиним басом відомий всьому кутку півень-ґалаґан (І. Рябокляч).

Значення в інших словниках

1. кокош — Півень [VI,VII]  Словник з творів Івана Франка
2. кокош — ко́кош іменник чоловічого роду, істота півень діал.  Орфографічний словник української мови
3. кокош — див. півень  Словник синонімів Вусика
4. кокош — -а, ч., діал. Півень.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. кокош — КО́КОШ, а, ч., діал. Півень. Два кокоші жито молотили, дві курочки-чорнушечки у млин поносили (дитяча лічилка); Кокош сидить на вишні (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
6. кокош — кокош (кокошь) курка, квочка; півень  Словник застарілих та маловживаних слів
7. кокош — КО́КОШ, а, ч., діал. Півень. Кокош сидить на вишні (Фр., VIII, 1952, 68).  Словник української мови в 11 томах
8. кокош — Ко́кош, -ша м. Пѣтухъ. Два кокоші жито молотили, дві курочки чернушечки у млин поносили. Баран меле, баран меле, а цап мірки бере. Гол. II. 558.  Словник української мови Грінченка