коп'як

СТІГ (щільно укладена купа сіна, соломи, снопів і т. ін.); СТІЖО́К, КОПИ́ЦЯ, ПРИКЛА́ДОК розм., КОП'Я́К діал. (менших розмірів); ОДЕ́НОК діал. (на дерев'яній основі). Золоті стоги мріють на сонці (Ю. Яновський); Всі вони, спітнілі й червоні, хапалися як можна швидше скидати з воза сіно на стіжок (С. Васильченко); Скошу і свій горох, в копиці поскладаю (П. Гулак-Артемовський); Пішов (Іван) до маленького прикладу соломи (Л. Яновська); Одні (робітники) збивають сіно у вали, одні кінчають скидати в копички, там зносять копиці.. і закладають оденок (А. Крушельницький). — Пор. ски́рта.

Значення в інших словниках

1. коп'як — коп'я́к іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. коп'як — -а, ч., діал. Копиця (у 1, 3 знач.); купа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. коп'як — КОП'Я́К, а́, ч., діал. Копиця (у 1 знач.). Загорівся коп'як сіна (з думи).  Словник української мови у 20 томах