короварня

КОРІ́ВНИК (приміщення для корів), КОРОВА́РНЯ, КОРІ́ВНЯ, ЯЛІВНИ́К (для молодняка). Задуха коров'ячого стійла війнула йому в лице. В корівнику було напівтемно (Григорій Тютюнник); Чути було, як два артезіани дзвенять колесами, женучи воду в короварню і стайню (В. Кучер); Кречуниха.. теля.. затягнула до ялівника (Марко Черемшина).

Значення в інших словниках

1. короварня — корова́рня іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. короварня — -і, ж. Цех автоклавного варіння кори з метою подальшої хімічної й біохімічної переробки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. короварня — КОРОВА́РНЯ, і, ж. Те саме, що корі́вник. Чути було, як два артезіани дзвенять колесами, женучи воду в короварню і стайню (В. Кучер); Сонце поклало багрець на бідони, що стоять біля короварні (І. Цюпа); – Чого у вас гній не вивезений подалі од короварні?...  Словник української мови у 20 томах
4. короварня — КОРОВА́РНЯ, і, ж. Те саме, що корі́вня. Сонце поклало багрець на бідони, що стоять біля короварні (Цюпа. Вічний вогонь, 1960, 65); Чути було, як два арте-зіани дзвенять колесами, женучи воду в короварню і стайню (Кучер, Полтавка, 1950, 4).  Словник української мови в 11 томах