кривий
КРИВИ́Й прикм. (розміщений, спрямований не по прямій лінії), НЕРІ́ВНИЙ, КО́СИЙ, ВИ́КРИВЛЕНИЙ (який став нерівним); ПЕРЕКО́ШЕНИЙ (асиметричний); ПОКРУ́ЧЕНИЙ, ПОКАРЛЮ́ЧЕНИЙ розм. (скривлений у багатьох місцях). У чорній було вогко і темно. Се була велика хата, стара, з кривими стінами (Панас Мирний); Він проглядав нерівні, на склографі надруковані рядки (В. Собко); — Гляньте на цього гіганта, — показав Бунч на чудернацьке дерево з покрученим стовбуром (Ю. Бедзик); Росли там покарлючені дубки (П. Загребельний).
КРИВИ́Й прикм. (який має одну ногу пошкоджену або коротшу за другу), КУЛЬГА́ВИЙ, КРИВОНО́ГИЙ розм., КУЛЯ́ВИЙ діал. А Максимові кривому Нічого не вадить; Шкандибає на милиці і гадки не має (Т. Шевченко); — А от у Ковпака танки є! — раптом заявив кульгавий на одну ногу зв'язківець Петро (М. Шеремет); Як на каліку кривоногого, іде він досить скоро і безпечно (І. Франко); Кілька чоловік на чолі з кулявим отаманом нерішуче наблизились до галасливого натовпу (С. Добровольський).
КРИВИ́Й ім. (людина, яка має пошкоджену ногу або ногу, коротшу за другу), КУЛЬГА́ВИЙ, КРИВУ́ЛЯ зневажл., ШКАНДИ́БА розм., ШКАНДИБА́ЙЛО розм. — Не піду, я їм послав через кривого лепорт, що нам ніколи (Г. Квітка-Основ'яненко); — Парашутистів бачила? — спитав кульгавий (Ю. Яновський); Так вона.. зосталася кривенькою. Василь часто підіймав її на глузд, звучи "кривулею" (Панас Мирний); Сиділа, сиділа (дівчина) Та й наворожила І якраз після Михайла За якогось шкандибайла Насилу пішла (Л. Глібов).
НЕДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВИЙ (який виражає, містить у собі неприхильність), НЕЗИ́ЧЛИ́ВИЙ рідше, НЕДРУЖЕЛЮ́БНИЙ, НЕПРИХИ́ЛЬНИЙ, НЕПРИ́ЯЗНИЙ, НЕДО́БРИЙ, ВОРО́ЖИЙ підсил., НЕНА́ВИСНИЙ підсил.; НЕПРИВІ́ТНИЙ, НЕЛАСКА́ВИЙ, НЕЛЮБ'Я́ЗНИЙ (без лагідності, привітності); КО́СИЙ, КРИВИ́Й (про очі, погляд); НЕДРУ́ЖНІЙ (про тон, зайняту позицію тощо). Зупинилися всі дівчата, випростались і оглядали Олександра недоброзичливими очима (Д. Ткач); А тим часом знов виникли недружелюбні вигуки (К. Гордієнко); Стась аж пересмикнув плечима, відчуваючи на собі неприхильний мамин погляд (Ю. Бедзик); Колективна неприязна мовчанка була йому зустріччю (О. Гончар); Гостроносе личко його скривлене недоброю, гидливою посмішкою (В. Козаченко); Холодком віяло від його карих очей, в усій постаті було щось чуже, навіть вороже (О. Донченко); — То будьте ви прокляті, пане!.. — ненависним стогоном вирвалося з грудей Устини (М. Стельмах); Тон його мови був гордовитий, неохочий, трохи неласкавий (І. Нечуй-Левицький); Правда, сей та той гляне на нього косим оком (І. Франко); На криві погляди він волів не зважати (С. Журахович). — Пор. несхва́льний.
НЕПРА́ВИЛЬНИЙ (який не відповідає істині, тому, що є в дійсності); ПОМИЛКО́ВИЙ (який містить у собі помилку, помилки); ХИ́БНИЙ, ПОРО́ЧНИЙ рідше, КРИВИ́Й розм. (неправильний, вартий осуду); НЕТО́ЧНИЙ (який не відповідає правилам, нормам, вимогам чого-небудь). Зима застала гарнізон зненацька. Хоч оказія і привезла тепле обмундирування, але документи на весь цей транспорт виявилися неправильними (З. Тулуб); Треба ще, Меммію, думку відкинуть тобі помилкову, Ніби всі речі тяжать до середини світоспоруди (М. Зеров); Це був, безумовно, хибний метод антирелігійної агітації, але дід Галактіон, на жаль, не вчився на курсах пропагандистів (О. Донченко); Він тепер соромився.. тієї кривої стежки, якою він думав дійти до щастя (Панас Мирний); — Не те слово, — поправила мене жінка, — старомодне й неточне. Провалюється той, хто в болото лізе... А ви не склали іспитів (М. Чабанівський).
Словник синонімів української мови