куховарня

КУ́ХНЯ (приміщення, повозка або машина для готування їжі), КУХОВА́РНЯ заст.; ПОВА́РНЯ розм., ПЕКА́РНЯ заст. (приміщення); КА́МБУЗ (таке приміщення на кораблі). В кухні порання чимало сьогодня: печуть, варять, смажать (Леся Українка); На вигоні під гіллястим дубом парувала польова кухня (П. Панч); Господині не було — певне, десь поралась на куховарні, щоб наготувати їжі на таку сімейку (О. Досвітній); У поварні підганяв (управляючий) поварів готувати обід (Г. Хоткевич); Сестра внесла з пекарні в мисці страву й поставила перед собою (М. Коцюбинський); Коли на камбузі розбирали обід, то кок, знаючи апетит своїх товаришів, кожному поклав по три великі котлети (М. Трублаїні).

Значення в інших словниках

1. куховарня — кухова́рня іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. куховарня — -і, ж., заст. Кухня (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. куховарня — КУХОВА́РНЯ, і, ж., заст. Кухня (у 1 знач.). Тоді взяв теля й обережно одніс його до куховарні (М. Івченко); Господині не було – певне, десь поралась на куховарні, щоб наготувати їжі на таку сімейку (Олесь Досвітній)...  Словник української мови у 20 томах
4. куховарня — КУХОВА́РНЯ, і, ж., заст. Кухня (у 1 знач.). Господині не було — певне, десь поралась на куховарні, щоб наготувати їжі на таку сімейку (Досв., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
5. куховарня — Куховарня, -ні ж. Кухня, поварская. К. ПС. 111.  Словник української мови Грінченка