куща

НАМЕ́Т (тимчасове, звичайно літнє, приміщення з цупкої непромокальної тканини, рідше шкур, що напинається на каркас); ШАТРО́, КУ́ЩА заст. (намет із тканини, шкур, гілок — перев. щодо житла кочових народів, біженців тощо). Перед наметом догоряла ватра і козаки сиділи на землі (Д. Павличко); З-під парусинового шатра на мене дивилися зморені обличчя жінок і білоголова синьоока дітвора (І. Муратов).

Значення в інших словниках

1. куща — ку́ща іменник жіночого роду шатро, намет поет., рідко  Орфографічний словник української мови
2. куща — -і, ж., поет., заст. Шатро, намет.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. куща — КУ́ЩА, і, ж., поет., заст. Шатро, намет. Ходімо в кущу, опочий, Та повечеряємо вкупі З веселим гостем молодим (Т. Шевченко); Народ [давньоєврейський] .. жив у кущах, чи наметах, змайстрованих із зелених віт (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. куща — КУ́ЩА, і, ж., поет., заст. Шатро, намет. Ходімо в кущу, опочий. Та повечеряємо вкупі З веселим гостем молодим (Шевч., II, 1953, 309).  Словник української мови в 11 томах