ланіта

ЩОКА́ (частина обличчя від вилиці до нижньої щелепи), ЛИЦЕ́ перев. мн., ЛАНІ́ТА перев. мн., книжн. заст., поет. Щоки його позападали, рум'янець зник, ніс загостривсь (І. Нечуй-Левицький); Її коса, її рука і ніжних лиць ясні овали... (В. Сосюра); — Болярині (боярині) тепер тільки й знають, що натирати ланіти червоними рум'янами (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. ланіта — лані́та іменник жіночого роду щока книжн., поет.  Орфографічний словник української мови
2. ланіта — ЛАНІ́ТА див. лані́ти.  Словник української мови в 11 томах