лапатий
ЛАПА́ТИЙ (з великими лапами), ЛАПА́СТИЙ, ЛАПЧА́СТИЙ, ЛАБА́ТИЙ діал. — Ведмедя оце бачив, — сказав він, — здоровенний, лапатий (А. Шиян); Гаркуша міцно потер лапастою долонею буре чоло (І. Рябокляч); — Ну, ..є там що в ямі? — А дідько є лабатий (І. Франко). — Пор. 1. широ́кий.
ЛАПА́ТИЙ (з великим листям, пелюстками — про рослини або візерунки), ЛАПА́СТИЙ, ЛАПЧА́СТИЙ, ЛАТА́ТИЙ рідко, ЛАБА́ТИЙ діал.; ШИРОКОЛИ́СТИЙ, ШИРОКОЛИ́СТЯНИЙ, ЛАПАТОЛИ́СТИЙ, ЛИСТА́ТИЙ (тільки про листя). Лапаті клени шепчуться, мов друзі (В. Сосюра); Навколо школи лапасті шовковиці (І. Цюпа); Дарка дивиться через вікно на виснажене лапчасте листя (Ірина Вільде); Латате кленове листя торкалось кам'яної стіни (Н. Рибак); Зелений дикий виноград коло мого вікна розійдеться лабатим листям по стіні... (О. Кобилянська); Малий Мирон над усе любить бігати сам.. поміж широколисті лопухи (І. Франко); Широколистяні породи дерев; Лапатолисті дуби.. шуміли сумом байдужого вічного ждання (І. Ле); То був стовбур старезного бука, гіллястого і листатого (П. Загребельний).
ЛАПА́ТИЙ (про сніг — із великими сніжинками), ЛАПА́СТИЙ, ЛАПЧА́СТИЙ, ЛАПЧА́ТИЙ рідше. Третій день підряд ішов тихий лапатий сніг (В. Минко); М'який лапастий сніг не переставав падати (І. Микитенко); З неба почало трусити лапчастим сніжком (Ірина Вільде); Пішов сніг. Тихий, лапчатий, теплий (В. Кучер).
ШИРО́КИЙ (про руки, ноги, деякі предмети), ЛАПА́ТИЙ, ЛОПА́ТИСТИЙ. Серед пасіки десь взялася кавуняча огудина, сплелась з бадилиною, березкою та з широким листом огірків (І. Нечуй-Левицький); Він побіг між кущами, залишаючи на росі великі лапаті сліди (Л. Дмитерко); Запросив (господар гостя) у хату, усміхаючись в свою широку, лопатисту бороду (В. Гжицький). — Пор. 1. лапа́тий.
Словник синонімів української мови