легковагий
ЛЕГКИ́Й (з незначною вагою), ЛЕГКОВА́ГИЙ, НЕВАГО́МИЙ підсил., ЕФІ́РНИЙ підсил. книжн. Погідною і тихою верталась Раїса з церкви. Тіло її робилось таким легким, наче вона зразу схудла (М. Коцюбинський); Легковаге зерно; А ранком прокинешся — наче сили набравсь від землі. Тіло легке, невагоме, на душі спокій (О. Сизоненко); Пух прозориться ефірний, пух гойдається на вітрі, і літають поміж пуху, як між снігу, ластівки (Є. Гуцало).
Словник синонімів української мови