легкозаймистий

I. ГОРЮ́ЧИЙ (здатний горіти), ПАЛЬНИ́Й, ПАЛКИ́Й (який добре горить). Горючий газ; З горішніх поверхів на нього сипалися гранати, пляшки з пальною сумішшю (О. Гончар); (Єлена:) Налаштуй доволі дров Сухих, палких, із дерева горючого (переклад М. Лукаша). — Пор. I. легкозайми́стий.

ЛЕГКОЗАЙМИ́СТИЙ (який легко займається), ЗАЙМИ́СТИЙ, ПАЛАХКИ́Й, ВОГНЕНЕБЕЗПЕ́ЧНИЙ (небезпечний щодо пожежі). Легкозаймиста рідина; Займистий матеріал; Октани є зосередженням палахкої енергії (з газети); Абажури з тканини та паперу вогненебезпечні (з газети). — Пор. I. горю́чий.

Значення в інших словниках

1. легкозаймистий — легкозайми́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. легкозаймистий — -а, -е. Який легко займається.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. легкозаймистий — ЛЕГКОЗАЙМИ́СТИЙ, а, е. Який легко спалахують від джерела вогню. Позамикав шафи та шухляди. Перевірив, чи не лишився де якийсь слоїк з отруйною чи легкозаймистою речовиною (М.  Словник української мови у 20 томах
4. легкозаймистий — ЛЕГКОЗАЙМИ́СТИЙ, а, е. Який легко займається. Облицювання печей листовою сталлю обов’язкове в приміщеннях, де в повітрі можуть бути легкозаймисті гази (Довідник сіль. будівельника, 1956, 456).  Словник української мови в 11 томах