логіка
ЗАКОНОМІ́РНІСТЬ (об'єктивно існуючий зв'язок між предметами, явищами і т. ін.), ЗАКО́Н, НЕОБХІ́ДНІСТЬ філос.; ЛО́ГІКА (у подіях, діях тощо). Закономірності суспільного розвитку; — Тепер.. наука так швидко пішла вперед і довела закони, на яких тримається всесвіт (Григорій Тютюнник); Сутність відкриття є гранично ясне розуміння індивідом дій абсолютної необхідності в природі (з журналу).
Словник синонімів української мови