ляпсус

ПО́МИ́ЛКА (неправильність у діях, вчинках і т. ін.), ХИ́БА, ПОГРІ́ШНІСТЬ, ПО́ХИБКА розм., ПРОВИ́НА розм., ЛЯ́ПСУС книжн. розм., АБЕРА́ЦІЯ книжн., БЛУД діал.; НЕТО́ЧНІСТЬ, УПУЩЕННЯ, ЗА́БЛУД (ЗАБЛУ́ДА) розм. (неправильна думка, відхилення від істини, норми); ОПИ́СКА, О́ГРІ́Х (у тексті). Я ще не знав правил і тому, як мені здавалось, не робив помилок (О. Довженко); Багато хиб, доробку надто мало Я залишаю по своїм житті, І тільки тим не вартий я докору, Що сам себе засуджую суворо (М. Рильський); Очі його світилися тихою радістю, коли говорив: "Здається, в сьогоднішньому номері — жодної похибки" (С. Журахович); — Шкода, що раніше не поставили твій звіт. Наша провина! (О. Донченко); Він почував, що справді зробив ляпсус, не подумавши про присутність управителя (І. Кулик); Через своєрідну аберацію внутрішнього зору лікпомові уявлялось, що він чимраз вище підноситься над людьми (В. Підмогильний); І кождий блуд слізьми я полоскав, І топтано мене, і гнано, й клято (І. Франко); — Коли є в моїх словах неточність яка, поправте (А. Головко); Цей храм, цей свідок заблуду людського, Бездушная будова, що звели Такі ж, як я, створіння ефемерні, І той переживе віків багато (В. Самійленко); Кожна описка Толстого — це вже деталь творчого життя одного з російських геніїв (О. Кундзич); Свої рідкі огріхи мовні Мирослава намагалася виправляти сама (І. Волошин). — Пор. 1. недо́гляд.

Значення в інших словниках

1. ляпсус — ля́псус іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ляпсус — Помилка, промах, сов. упущення, промашка.  Словник синонімів Караванського
3. ляпсус — -у, ч. Промах, упущення, груба помилка, що часто є наслідком необачності, легковажності.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ляпсус — Обмовка, описка, помилка  Словник чужослів Павло Штепа
5. ляпсус — ЛЯ́ПСУС, у, ч. Промах, упущення, груба помилка, що часто є результатом необачності, легковажності; ляп (у 3 знач.). Він почував, що справді зробив ляпсус, не подумавши про присутність управителя (І. Кулик); Я .. згадую про ..  Словник української мови у 20 томах
6. ляпсус — ля́псус (від лат. lapsus – падіння, помилка) прикра помилка, недогляд в усній мові або на письмі через неуважність, поспішність або забутливість.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. ляпсус — Ля́псус, -са; -суси, -сів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. ляпсус — ЛЯ́ПСУС, у, ч. Промах, упущення, груба помилка, що часто є результатом необачності, легковажності. Він почував, що справді зробив ляпсус, не подумавши про присутність управителя (Кулик, Записки консула, 1958, 27).  Словник української мови в 11 томах
9. ляпсус — рос. ляпсус прикра помилка, недогляд в усній мові або на письмі через неуважність, поспішність або забутливість.  Eкономічна енциклопедія