Словник синонімів української мови

ліпшати

КРА́ЩАТИ (набувати кращої якості, ставати кращим; про людину — ставати вродливішою), ХОРОШІ́ТИ, ЛІ́ПШАТИ, КРАСИВІ́ШАТИ розм., ГАРНІ́ШАТИ розм. (про людей); РОЗЦВІТА́ТИ розм., СВІЖІ́ТИ розм. (про людей — набувати свіжішого, здоровішого вигляду). — Док.: покра́щати, похороші́ти, полі́пшати, покрасиві́ти, покрасиві́шати, погарні́шати, розцвісти́, посвіжі́ти, посвіжі́шати. Влітку ходить паром, а як Дніпро і Конка замерзнуть, тоді шляхи кращають (Ю. Яновський); Ольга все кращала (І. Нечуй-Левицький); Здрастуй, ранок Вітчизни! Тобі хорошіти з роками (Л. Забашта); Фізичне здоров'я його не руйнувалося з такого режиму, а ще ніби й ліпшало, міцнішало (А. Кримський); Він усміхається скупо, краєм рота, а глянувши на неї, аж трохи ніяковіє і одразу якось красивішає з лиця (О. Гончар); Данило, хоч ще й напружений, насторожений увесь, але вже трохи заспокоюється, аж гарнішає на виду (І. Гончаренко); Мелашка розцвіла і стала повніша на виду (І. Нечуй-Левицький); Трясли (розвідники) на себе густе, листате гілля, оббризкуючись рясною росою, свіжіючи на виду (О. Гончар). — Пор. полі́пшитися.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. ліпшати — лі́пшати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. ліпшати — Кращати, поліпшуватися, покращуватися.  Словник синонімів Караванського
  3. ліпшати — див. кращати  Словник синонімів Вусика
  4. ліпшати — -аю, -аєш, недок. Ставати ліпшим; кращати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ліпшати — ЛІ́ПШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати ліпшим; кращати. Критика від того не ліпшає й не гіршає, що її пише жінка (Леся Українка); Міжнародні кредитори побоюються, що цього року й наступного зовнішні чинники не ліпшатимуть, а, навпаки, погіршаться (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  6. ліпшати — ЛІ́ПШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати ліпшим; кращати. Критика від того не ліпшає й не гіршає, що її пише жінка (Л. Укр., V, 1956, 126).  Словник української мови в 11 томах
  7. ліпшати — Ліпшати, -шаю, -єш гл. Улучшаться, хорошѣть.  Словник української мови Грінченка