літа
ВІК (тривалість існування живого організму — людини, тварини, рослини; якийсь тривалий період цього існування), ЖИТТЯ́, ЛІТА́ мн., РО́КИ мн., ДНІ мн. ПОРА́ (період у рості, розвитку, існуванні когось, чогось). Тяжко, діти, Вік одинокому прожить (Т. Шевченко); Хто так на розпутті прожив все життя, не піде ні в рай, ані в пекло (Леся Українка); Але ці згадки молодих літ тільки на одну мить майнули й згасли, як у тумані (І. Нечуй-Левицький); У нього промайнуло в голові дитинство й дитячі роки (Ю. Яновський); Ой річечко, голубонько! Як хвилечки твої — Пробігли дні щасливії І радощі мої (Л. Глібов); Все це нагадало мені і мою дитячу пору і моє дівування (Панас Мирний).
Словник синонімів української мови