мальовництво

ЖИВО́ПИС (вид образотворчого мистецтва), МАЛЯ́РСТВО, МАЛЮВА́ННЯ, МАЛЬОВНИ́ЦТВО заст. Художником Залеський ніколи не був, але любив живопис і вчився малювати ще з шкільної лави (З. Тулуб); Небайдужий до малярства, Уралов і сам деколи потроху малював (О. Гончар); Він.. любив тільки свої книжки та малювання, та голосну бандуру (П. Куліш); — А ви любите мальовництво? Ви малюєте? — чеплявся Фесенко до Сані (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. мальовництво — мальовни́цтво іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. мальовництво — -а, с., заст. Малярство (у 1 знач.); живопис.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мальовництво — МАЛЬОВНИ́ЦТВО, а, с., заст. Живопис (у 1 знач.). – А ви любите мальовництво? Ви малюєте? – чеплявся Фесенко до Сані (І. Нечуй-Левицький); У таборі в Фюссені (південна Баварія) А. Ольховський негайно заснував музичну школу з класами балету й мальовництва та був її директором (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
4. мальовництво — МАЛЬОВНИ́ЦТВО, а, с., заст. Малярство (у 1 знач.); живопис. — А ви любите мальовництво? (Н.-Лев., VI, 1928, 146).  Словник української мови в 11 томах