марево

ВИДІ́ННЯ (образ, що постає в свідомості, уяві, а також у сні), МА́РЕВО, ПРИМА́РА, ВИ́ДИВО книжн., ФАНТАСМАГО́РІЯ книжн., ДИВОВИ́ДДЯ рідко; КОШМА́Р (про важке, страшне видіння). Докія скоріше прогнала тривожні марева й видіння, увійшла за чоловіком до хати (М. Стельмах); Сни та примари ніколи не бувають і не можуть бути.. об'єктивно-розсудними, діалектично-логічними (Леся Українка); Килина майже проснулась, та було їй так шкода розлучатися з солодким видивом (Є. Гуцало); Розплившися, пливуть в його уяві хворій Червоні ліхтарі зашарених облич; Підносяться шляхетні шпаги свіч; Рушає карнавал нічних фантасмагорій (М. Бажан); (Олеся:) О, знов!.. Спів це чи дивовиддя?.. Не чуть! (М. Кропивницький); Ночами його душили кошмари (І. Микитенко).

МА́РЕВО (зорове явище в атмосфері, при якому біля горизонту з'являються уявні зображення наземних предметів або ділянок неба), МІРА́Ж, МРЕ́ВО діал., МЕ́ВО діал.; ФАТА-МОРГА́НА (таке явище, при якому зображення наземних предметів — озер, гір, дерев тощо, які лежать за горизонтом, здебільшого спотворюються та швидко змінюються). Напитися б ото, прохолодитись, Поринути б у ті студені хвилі! Дарма! Ви наближаєтесь — нічого Немає: бурий степ і сірий пил... То, кажуть люди, марево, міраж, фата-морґана, — як там ще говорять? (М. Рильський); І всі ці видива й прозорі мева Розтанули і розійшлись, як мла, Коли блакить холодна вереснева В багрових стягах вільно попливла (Л. Первомайський).

МЛА (ІМЛА́) (прозорі випари, рух яких ледве помітний; легкий туман, який огортає що-небудь), МА́РЕВО, ЮГА́, СЕРПА́НОК, КУРИ́ЩЕ розм. Тяжко було йти по грязюці, в холодній млі, несучи клунки (М. Грушевський); З копички дівчині видно, як сонце накинуло сітку марева на Синяву (М. Стельмах); Понад озером закурилася легенька синяста юга (Дніпрова Чайка); Східний край неба вже побілів і пойнявся рожевим серпанком (М. Старицький); А там знизу, з лук Пслових, білим курищем здіймається туман (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. марево — ма́рево іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. марево — I видиво, видіння, габа, димка, ілюзія, ілюзорія, імла, мана, міраж, мла, мрево, плиниво, примара, примарність, серпанок, туман, фата-моргана, юга, химера Фразеологічні синоніми: манливе видиво; оманливе видиво; оманне видиво. Приповідки: Святий Петро сиві вівці жене (нар.) II див. привид  Словник синонімів Вусика
3. марево — -а, с. 1》 Зорове явище в атмосфері, за якого біля горизонту з'являються уявні зображення наземних предметів або ділянок неба; міраж. 2》 чого і без додатка, перен. Витвір уяви; видіння, примара. 3》 Миготливий шар теплого повітря біля поверхні землі (особливо в спеку); сухий туман.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. марево — МА́РЕВО, а, с. 1. Зорове явище в атмосфері, при якому біля горизонту з'являються уявні зображення наземних предметів або ділянок неба; міраж. Марево мріється, неначе діється (Номис); Де-не-де ще стоять вівса, ..  Словник української мови у 20 томах
5. марево — МА́РЕВО, а, с. 1. Зорове явище в атмосфері, при якому біля горизонту з’являються уявні зображення наземних предметів або ділянок неба; міраж.  Словник української мови в 11 томах
6. марево — Марево, -ва с. 1) Сухой туманъ, волнующіяся испаренія. Сонце піднялось височенько, роса висохла; над ставками, над гадками затремтіло ясне марево. Левиц. І. 9. 2) Миражъ, обманчивое видѣніе. Марево, паноче, увесь світ мороче. Ном. № 3059. Марево мріється, неначе діється. Ном. № 13431.  Словник української мови Грінченка