машкарад

МАСКАРА́Д (свято, костюмований бал, учасники якого одягнені в казкові, етнографічні маски та костюми тощо), БАЛ-МАСКАРА́Д, МАШКАРА́Д розм.; КАРНАВА́Л (народне гуляння, часто просто неба, що супроводжується іграми, танцями тощо). Ллється звуків журливих танечний каскад, І ті звуки чарують, гойдають... У потоці бурхливім шумить маскарад! Очі сяють, обличчя палають... (М. Вороний); Ви ж знаєте, на бал-маскараді всі сміються, радіють, танцюють (С. Ковалів); — Чи то твоє діло в машкаради бавитись? Я її кличу, я її шукаю, а вона... (Леся Українка); Вулицями Генуї котилися хвилі народного карнавалу. Гучали дзвони і бубни, виспівували флейти і віоли, співи і крики змішувалися в густу звукову гаму (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. машкарад — машкара́д іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. машкарад — МАШКАРА́Д, у, ч., заст. Маскарад. – І їй сюди треба! Ішла б у машкарад зграю водити! – увернула головиха (Панас Мирний); – Чи то твоє діло в машкаради бавитись? (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
3. машкарад — МАШКАРА́Д, у, ч., заст. Маскарад. — І їй сюди треба! Ішла б у машкарад зграю водити! — увернула головиха (Мирний, III, 1954, 191); — Чи то твоє діло в машкаради бавитись? (Л. Укр., III, 1952, 644).  Словник української мови в 11 томах