медвідь
ВЕДМІ́ДЬ (великий хижий ссавець із незграбним масивним тілом, укритим густою шерстю), КЛИШОНО́ГИЙ жарт., БУРМИ́ЛО жарт.; МЕДВІ́ДЬ діал., ВУ́ЙКО діал. А громада.. рушила на ведмедів дивитись, що цигани навели в село (Г. Квітка-Основ'яненко); Камчатка — край бурих ведмедів. Місцеві клишоногі — незлобиві (з журналу); Бурмило.. заплигав, як кінь на галопі (М. Трублаїні); Так реве медвідь, коли метка стрільцева рука ужене у здухи півсписа (Панас Мирний); "Вуйко" роздер ще дві корови (М. Коцюбинський).
Словник синонімів української мови