метавка

ПРА́ЩА (стародавня метальна зброя), МЕТА́ВКА діал. Юнак не розгубився: праща завила, закружляла над його головою, і важкий камінь хряснув у вовчі ребра (З. Тулуб); Мов один величезний камінь, випущений із великої метавки напроти мурів твердині, так ударили наші молодці на монгольські ряди (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. метавка — мета́вка іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. метавка — -и, ж., діал. Праща.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. метавка — Шпурлячка, див. катапульта, праща  Словник чужослів Павло Штепа
4. метавка — МЕТА́ВКА, и, ж., діал. Праща. Мов один величезний камінь, випущений із великої метавки напроти мурів твердині, так ударили наші молодці на монгольські ряди (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
5. метавка — МЕТА́ВКА, и, ж., діал. Праща. Мов один величезний камінь, випущений із великої метавки напроти мурів твердині, так ударили наші молодці на монгольські ряди (Фр., VI, 1951, 83).  Словник української мови в 11 томах