мислитель

ФІЛОСОФ (людина, здатна до філософського мислення або схильна до абстрактних міркувань), МИСЛИ́ТЕЛЬ, МУДРЕ́ЦЬ, МУДРІ́Й ірон., МУДРА́К ірон., МУДРАГЕ́ЛЬ ірон., ЛЮБОМУ́ДР заст., ФІЛОЗОФ заст., ФІЛОЗОФІ́СТА заст., розм. — Слухати філософію може не всякий, але бути філософом, хоч якоюсь мірою, мусить бути кожна людина (О. Гончар); — Ви, Миколай Іванович, непоправний ідеаліст-мислитель. Кожда дрібниця наводить вас на якісь високі гадки (Г. Хоткевич); — Ох, мудрець ти в нас... Хвостиком від планети цікавишся, а спитай тебе, де живеш, де твоє місце на цій планеті, то навряд чи й зумієш на глобусі показати (О. Гончар); — Краще, коли б краще... Так нема ж цього. І ніякі мудрії цього не вимудрують, поки народ сам своєю головою та своїми руками за це не візьметься (А. Головко); Мудрагель! Куроп'я з'їв, а сказав, що само вгризлося (приказка); Багато було зроблено для того, щоб дослідити місце Сковороди в історії змагань філософської мислі.. Це допомогло вияснити справжній зміст українського любомудра (з газети); О, бачу я, що ви філозоф, ще й завзятий (В. Самійленко).

Значення в інших словниках

1. мислитель — мисли́тель іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. мислитель — див. розумний  Словник синонімів Вусика
3. мислитель — [миеслитеил'] -л'а, ор. -леим, м. (на) -леив'і/-л'у, мн. -л'і, -л'іў  Орфоепічний словник української мови
4. мислитель — -я, ч. Людина, здатна до глибокого філософського мислення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. мислитель — Міркун, міркувач, думець, думнич, думач  Словник чужослів Павло Штепа
6. мислитель — МИСЛИ́ТЕЛЬ, я, ч. Людина, здатна до глибокого філософського мислення. Точно в два дні по тім він з'явився. Старанно одягнений, скромний, .. з чолом мислителя (О.  Словник української мови у 20 томах
7. мислитель — МИСЛИ́ТЕЛЬ, я, ч. Людина, здатна до глибокого філософського мислення. Точно в два дні по тім він з’явився. Старанно одягнений, скромний,.. з чолом мислителя (Коб.  Словник української мови в 11 томах