многостраждальний

НЕЩА́СНИЙ (про людину, землю, країну тощо — який зазнав багато горя, кривди, поневірянь), НЕЩАСЛИ́ВИЙ підсил., ЗГОРЬО́ВАНИЙ, БАГАТОСТРАЖДА́ЛЬНИЙ підсил., НАГОРЬО́ВАНИЙ розм., ЗАГОРЬО́ВАНИЙ розм., ГІРКИ́Й заст., МНОГОСТРАЖДА́ЛЬНИЙ підсил. уроч., МНОГОСТРА́ДНИЙ підсил. уроч. рідше; ЗНЕДО́ЛЕНИЙ, ОБЕЗДО́ЛЕНИЙ рідше (позбавлений найнеобхіднішого в житті). По згарищу бродили якісь люди — то були, мабуть, нещасні пожильці — і розгрібали димливі купи попелу і сміття (Ю. Смолич); За народ свій нещасливий, Повна щирої журби, Ти ступила на правдивий Шлях святої боротьби (П. Грабовський); Невже покинув землю ти згорьовану, священну? (М. Шеремет); Війська трьох Білоруських і 1-го Прибалтійського фронтів б'ють фашистські армії групи "Центр" у багатостраждальній Білорусії (П. Автомонов); І бачить він, що се вбога і гірка дівчина: ..спідниця на ній вицвіла і уся в латках (Марко Вовчок); Та мамина віра у світло, яке принесуть знедоленим людям її просвічені сини, зогрівала її до самої смерті (Р. Іваничук).

Значення в інших словниках

1. многостраждальний — многостражда́льний прикметник багатостраждальний уроч.  Орфографічний словник української мови
2. многостраждальний — -а, -е, уроч. Те саме, що багатостраждальний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. многостраждальний — МНОГОСТРАЖДА́ЛЬНИЙ, а, е, уроч. Те саме, що багатостражда́льний. Це факт, а не вигадана автором композиція про матір нашого великого многостраждального доброго народу (О. Довженко).  Словник української мови у 20 томах
4. многостраждальний — МНОГОСТРАЖДА́ЛЬНИЙ, а, е, уроч. Те саме, що багатостражда́льний. Це факт, а не вигадана автором композиція про матір нашого великого многостраждального доброго народу (Довж., III, 1960, 355).  Словник української мови в 11 томах