мозолявий

МОЗОЛЯ́СТИЙ, МОЗОЛИ́СТИЙ, МОЗО́ЛЯВИЙ, МОЗО́ЛЯНИЙ розм., МОЗО́ЛЕНИЙ розм., МОЗО́ЛЬНИЙ розм. В довгому піджаці, в мужичих чоботях, з загрубілими мозолястими руками, він дуже нагадував якого-небудь діда пасічника з селян (С. Васильченко); Орють поле, сіють жито руки мозолисті (коломийка); Його мозолява долоня зустрілася з рукою міністра (Ю. Яновський); Він чесною працею, своїми мозоляними руками надбав те, що має в господі (Панас Мирний); Старенькі що зберуть од своїх немощів, од своєї праці, мозолених рук, то й одішлють москалеві, меншому синові (Ганна Барвінок); Він був чоловік труда, труда мозольного (М. Кропивницький).

Значення в інших словниках

1. мозолявий — мозо́ля́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. мозолявий — -а, -е. Те саме, що мозолястий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. мозолявий — МОЗО́ЛЯВИЙ, а, е, розм. Те саме, що мозоля́стий. Вслід гостям привітно замахали людські мозоляві руки, зметнулись над головами селянські капелюхи (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
4. мозолявий — МОЗО́ЛЯВИЙ, а, е. Те саме, що мозоля́стий. Вслід гостям привітно замахали людські мозоляві руки, зметнулись над головами селянські капелюхи (Збан., Переджнив’я, 1960, 93).  Словник української мови в 11 томах