молоти
ВЕРЗТИ́ розм. (говорити, розповідати щось нерозумне, беззмістовне), ПЛЕСТИ́ розм., МОЛО́ТИ розм., ЛЯ́ПАТИ розм., ПЛЕСКА́ТИ розм., ВАРНЯ́КАТИ зневажл., ПАТЯ́КАТИ зневажл., ТОРО́ЧИТИ зневажл., ВЕРЗЯ́КАТИ зневажл., НЕСТИ́ розм. рідко. — Док.: зверзти́, сплести́, змоло́ти, ля́пнути. Циганку слуха (дівчина) приязно й охоче; А вона верзе дурницю (Я. Щоголів); Про тебе теревені плів Лясота (М. Зеров); Таке меле, що й купи не держиться (прислів'я); Він щоразу бачився з Ядвігою, говорив з нею,.. ляпав якісь дурниці (П. Загребельний); Довбня ляпнув таке, що Проценко тільки сплюнув (Панас Мирний); — Коли люди чогось не знають, Вони плещуть усякі дурниці (Ю. Смолич); — Засвітити б світло, так не можна, бо ще прилізе Стьопочка й почне варнякати про любов і оргвисновки (М. Стельмах); — Язик тобі повертається... отаке патякати? (Григорій Тютюнник); — Годі, братця, не знать що торочити, — образився він до товариства (Панас Мирний); Верзякати казна-що; Цибелла.. О всякій всячині несе (І. Котляревський). — Пор. 1. базі́кати.
МОЛО́ТИ (перетворювати зерно на борошно), ЗМЕ́ЛЮВАТИ, РОЗМЕ́ЛЮВАТИ, ПРОМЕ́ЛЮВАТИ, ВАЛЬЦЮВА́ТИ (на вальцях); ПИТЛЮВА́ТИ (виготовляти борошно особливого помолу). . — Док.: змоло́ти, розмоло́ти, промоло́ти, умоло́ти (вмоло́ти) (частину зерна) звальцюва́ти, спитлюва́ти. У млині було завізно, і мололи до пізнього вечора (В. Дрозд); Любителі кави звичайно змішують зерна різних сортів і змелюють їх разом (з журналу); Вітер крутить крила вітряків, розмелюючи зерно (з журналу); -. У вітряку був, Дмитре? — У вітряку. Мама послала трохи пшениці вмолоти (М. Стельмах); Ой у млині два камені і оба питлюють (пісня).
НАМОЛО́ТИ (мелючи, приготувати в якій-небудь кількості), НАКРУТИ́ТИ розм. — Недок.: наме́лювати. Встигли наші люди і скосити, й зібрати, і зерна намолоти, а все ще було тепло, як улітку (І. Муратов); Накрутили ми, значить, тими жорнами кукурудзяної муки (В. Логвиненко). — Пор. 1. моло́ти.
Словник синонімів української мови