морозний
ХОЛО́ДНИЙ (який має низьку або відносно низьку температуру), ЗИ́МНИЙ розм.; СТУДЕ́НИЙ (дуже холодний); КРИЖАНИ́Й, ЛЬОДОВИ́ТИЙ (як лід); МОРО́ЗНИЙ (з морозом); СІ́ВЕРКИЙ діал., СІ́ВЕРНИЙ діал. (про вітер — пронизливий); НЕТО́ПЛЕНИЙ (про хату, приміщення, піч, грубу, в яких не топили); ПРОХОЛО́ЛИЙ, ПРОСТИ́ГЛИЙ (який втратив тепло); ЗАДУБІ́ЛИЙ (який втратив тепло і став негнучким або твердим). Сікло холодним, гострим дощем. Земля бралася ожеледицею (О. Гончар); На чолі в неї виступили краплі зимного поту (Н. Кобринська); Зима була тяжка, студена (І. Франко); Волосся йому ворушив крижаний вітер — старий не пам'ятав, коли загубив шапку (Ю. Яновський); Не властиві так само їм (первісним тільцям) і розпечений жар і холод різкий льодовитий (М. Зеров); Морозний вітер в гай і ліс Подув з холодних міст (Я. Щоголів); Сіверкий вітер подужчав (В. Кучер); Тяжко годувати Малих діток неумитих В нетопленій хаті (Т. Шевченко); Сидить баба Сикліта на печі, а піч нетоплена, холодна (Грицько Григоренко); Боєць залягав у глибокім снігу.. Останнє тепло, Останню снагу Губили руки його задубілі (А. Малишко); Їли задубілу варену картоплю.
Словник синонімів української мови