мотузувати

ЗВ'Я́ЗУВАТИ (перев'язуючи чим-небудь, позбавляти свободи рухів), В'ЯЗАТИ, МОТУЗУВА́ТИ рідко; СПУ́ТУВАТИ, СПЛУ́ТУВАТИ (руки, ноги); СКРУ́ЧУВАТИ, ПЕРЕТЯГА́ТИ (ПЕРЕТЯ́ГУВАТИ) (туго). — Док.: зв'яза́ти, спу́тати, сплу́тати, скрути́ти, перетягти́ (перетягну́ти). Товариші не любили його тверезим, а п'яним здебільшого зв'язували (Г. Хоткевич); Тимко підіймається на ноги і бачить перед собою всіх розвідників. Вони тривожно метушаться: в'яжуть того самого німця, з яким борюкався Тимко (Григорій Тютюнник); Юхим довше затримав погляд на парубкові, який міцно в'язав супоню, неначе ворога свого мотузував (І. Ле); Руки йому завернули за спину і миттю спутали Даниловим очкуром (Ю. Смолич); Вони розбили всю постіль пополовині: перетягли шнурками перину й одну подушку й сокирою розрубали (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. мотузувати — мотузува́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. мотузувати — див. їсти  Словник синонімів Вусика
3. мотузувати — -ую, -уєш, недок., перех., рідко. Зв'язувати, обв'язувати мотузком кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мотузувати — МОТУЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що, рідко. Зв'язувати, обв'язувати мотузком кого-, що-небудь. – Та то, скажи ти, треба ж було отак мотузувати людину (Іван Ле); – От матінку маю, – скаржився Денис, мотузуючи торбу. – Де що в хазяйстві найласіше – зараз же кида собі на зуби (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
5. мотузувати — МОТУЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., рідко. Зв’язувати, обв’язувати мотузком кого-, що-небудь. — Та то, скажи ти, треба ж було отак мотузувати людину (Ле, Наливайко, 1957, 282); — От матінку маю, — скаржився Денис, мотузуючи торбу.  Словник української мови в 11 томах