мулкуватий

МУЛКИ́Й (покритий мулом; на поверхні якого є мул); МУ́ЛИСТИЙ (у якому є багато мулу); МУЛУВА́ТИЙ (МУЛКУВА́ТИЙ), ГЛЕЮВА́ТИЙ, ГЛЕЙКУВА́ТИЙ (покритий мулом; з невеликим умістом мулу). Вони затовкували ногами мулке дно, щоб риба наосліп потрапляла до їхньої пастки (О. Бойченко); Стояв тут водяний млин. За тихої погоди видко було на мулистому дні підмурівок млина (В. Дрозд); Алювіальні утворення басейну р. Інгулу представлені різнозернистими мулуватими пісками з домішкою обкатаної гальки (з журналу); Гриміло море, розбиваючи в тумані свої хвилі об глеюваті береги (В. Кучер); Ми з Владеком повинні були тачками відвозити до яру залізний брухт по вузеньких дошках, прокладених в заболоченій глейкуватій землі (І. Муратов).

Значення в інших словниках

1. мулкуватий — мулкува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. мулкуватий — див. в'язкий  Словник синонімів Вусика
3. мулкуватий — -а, -е. Те саме, що мулуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мулкуватий — МУЛКУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що мулува́тий.  Словник української мови у 20 томах
5. мулкуватий — МУЛКУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що мулува́тий.  Словник української мови в 11 томах