навіч

НАО́ЧНО (на власні очі), НА́ВІЧ, ВВІЧ (УВІ́Ч). Марія Василівна не повірила у переміни. Щоб переконатись наочно, ..пошкандибала в місто (В. Гжицький); — Ви ж так злякалися колись перспективи злиднів, а тут же побачили їх навіч... (Леся Українка); Ми довго плавали, ми бачили увіч Гарячі кактуси, банани тонкошкурі (М. Рильський).

НА ВИДУ́ у кого (так, що видно комусь), НА (ПРИ) ОЧА́Х кого, у кого, чиїх, ПЕ́РЕД ОЧИ́МА кого, у кого, чиїми, НА́ВІЧ кому, розм. Колона полку була в розвідників на виду (О. Гончар); Шукаю очима якнайвигіднішого місця, звідки б усіх можна було спостерігати, а самому не бути на очах інших (П. Колесник); Нарешті, всім навіч прибігала Орися до Гордія в Радівку (Б. Грінченко).

Значення в інших словниках

1. навіч — на́віч прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. навіч — пр., (побачити) на власні очі, особисто; (при всіх) на очах, перед очима, наочно; Р. очевидно; п! ВОЧЕВИДЬ.  Словник синонімів Караванського
3. навіч — присл. 1》 Своїми очима, особисто. || Наочно. 2》 Перед очима, на очах, в очах; на очі. 3》 Явно, очевидно; цілком. || Зовні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. навіч — НА́ВІЧ, присл. 1. Власними очима. – Ви ж так злякалися колись перспективи злиднів, а тут же побачили їх навіч... (Леся Українка); Не було людини, щоб не бажала побачити навіч великого гетьмана (А.  Словник української мови у 20 томах
5. навіч — На́віч, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. навіч — НА́ВІЧ, присл. 1. Своїми очима, особисто. — Ви ж так злякалися колись перспективи злиднів, а тут же побачили їх навіч… (Л. Укр., III, 1952, 708); Гарматки гримнули ще раз, і тепер вже й Данило загукав "ура", бо побачив навіч...  Словник української мови в 11 томах
7. навіч — Навіч (кому) нар. Предъ глазами, на глаза. Покликали судді Івана Процькові навіч.  Словник української мови Грінченка