надмірність

НАДМІ́РНІСТЬ (те, що перевищує звичайний ступінь, норму чого-небудь); ГІПЕРТРОФІ́Я книжн. (надмірність у розвитку, надлишок яких-небудь властивостей, якостей); НАДУЖИТТЯ́ (уживання чого-небудь понад міру); КРА́ЙНОЩІ мн., КРА́ЙНІСТЬ (те, що становить крайній ступінь чого-небудь); ПЕРЕГИ́Н (надмірність, що призводить до порушення правильної лінії діяльності, поведінки і т. ін.). Надмірність вологи в ґрунті; Карпоярівці ніколи не відзначалися тілесними надмірностями, простіше кажучи, серед них не було товстих (П. Загребельний); Антін Глущук (герой твору "Визволена земля" С. Чорнобривця) — жива, живо відчутна людина, написана без фальші, без надужиття (Ю. Смолич); Він ладен був іти на будь-які крайнощі.., аби лиш здобути те, чому й ціни нема і що зветься коханням (О. Гончар); Досить часто зустрічаються у виступах деяких критиків дві крайності (О. Левада); — Звичайно, одягатися треба чисто, але мені здається, що в тебе у цьому питанні невеличкий перегин (О. Донченко). — Пор. 1. на́дмір.

Значення в інших словниках

1. надмірність — (вжите над норму) надужиття, перегин, (останнє перед межею) крайність, мн. крайнощі, (у розвитку) гіпертрофія.  Словник синонімів Полюги
2. надмірність — надмі́рність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. надмірність — -ності, ж. Абстр. ім. до надмірний. || Те, що перевершує звичайний ступінь, норму чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. надмірність — НАДМІ́РНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до надмі́рний. Надмірність вологи і добрив скорочує тривалість зберігання плодів (з наук.-попул. літ.); // Те, що перевершує звичайний ступінь, норму чого-небудь, зловживання чимсь.  Словник української мови у 20 томах
5. надмірність — НАДМІ́РНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до надмі́рний; // Те, що перевершує звичайний ступінь, норму чого-небудь. В ряді колгоспів.. не ліквідовані надмірності в чисельності адміністративно-управлінського та обслуговуючого персоналу (Рад. Укр.  Словник української мови в 11 томах